У своїй практиці Верховний Суд ще раз наголосив: ні заборгованість зі сплати аліментів, ні навіть відбування покарання у місцях позбавлення волі самі по собі не є автоматичними підставами для позбавлення батьківських прав. Суд оцінює всю поведінку матері чи батька: чи брала людина участь у вихованні дитини, чи намагалася підтримувати зв'язок, чи виконувала свої обов'язки та чи є докази свідомого ухилення від них.
Це означає, що кожна справа є індивідуальною.
Для одного з батьків лише довідки про заборгованість буде недостатньо.
Для іншого - самого факту сплати аліментів також може виявитися замало, якщо він роками фактично не бере участі в житті дитини.
У сімейних спорах не існує універсальних рішень.
Саме тому одна й та сама ситуація в різних сім'ях може завершитися абсолютно різними судовими рішеннями.
Якщо питання стосується майбутнього дитини, діяти варто не на підставі міфів чи порад із соцмереж, а спираючись на закон і актуальну судову практику.