Тема перетину державного кордону чоловіками під час воєнного стану й досі залишається однією з найбільш заплутаних. У публічному просторі часто можна почути категоричну тезу: без оформленої відстрочки за кордон не випускають. Проте реальне правове регулювання значно складніше — і далеко не завжди збігається з цим спрощеним уявленням.
Норми законодавства, підзаконні акти та фактична практика їх застосування не завжди йдуть в унісон. Саме тому ключовим є чітке розуміння: у яких випадках відстрочка справді є обов’язковою, а в яких — ні, і де криються найбільші ризики.
Загальні правила: що каже постанова Кабміну
Базовим документом, який регулює питання перетину державного кордону, залишаються Правила перетинання державного кордону громадянами України, затверджені постановою КМУ №57 від 27 січня 1995 року.
Якщо читати їх буквально, то картина виглядає так.
Для жінок жодних обмежень на перетин кордону у зв’язку з військовим обліком не встановлено — навіть для тих, хто перебуває на ньому. Винятки стосуються лише окремих посад і прямо перелічені в Правилах.
Для чоловіків до 23 років заборони на виїзд також не передбачено. Водночас після досягнення 18 років вони зобов’язані мати при собі військово-обліковий документ без відмітки про перебування в розшуку.
Чоловіки віком від 60 років можуть перетинати кордон без обмежень, і пред’явлення військово-облікових документів для них не вимагається.
Окремо слід згадати чоловіків віком від 18 до 60 років, виключених з військового обліку за висновком ВЛК. У таких випадках відстрочка не потрібна, однак вирішальним є не сам висновок, а коректне внесення інформації до реєстрів і її відображення у військово-обліковому документі. Саме тут на практиці виникає найбільше проблем.
Найбільше питань: чоловіки від 23 до 60 років
Саме ця категорія викликає найбільше суперечок. Постанова №57 містить перелік випадків, коли чоловіки цього віку можуть перетинати кордон. Серед них — особи з інвалідністю, супроводжуючі членів сім’ї з інвалідністю, осіб, які потребують постійного догляду, батьки дітей з інвалідністю, опікуни, а також низка спеціальних категорій (моряки, пілоти, діячі культури тощо).
Важливий момент: у самому переліку документів, необхідних для виїзду, вимоги щодо наявності оформленої відстрочки немає. І саме це часто стає підставою для хибного відчуття правової безпеки.
На практиці ж виникає інше питання: чи може чоловік бути мобілізований до моменту фактичного перетину кордону, навіть якщо формально підпадає під дозволену категорію? Так, може — якщо він є військовозобов’язаним і не має оформленої відстрочки.
Тому правова логіка виглядає так: для перетину кордону за наявності всіх документів, передбачених постановою КМУ, документ про відстрочку потрібен військовозобов’язаним, але не вимагається від призовників, оскільки останні за чинним законодавством не можуть її оформити.
Водночас існують два винятки, коли відстрочка прямо вимагається:
- якщо дитину з інвалідністю супроводжує не батько, не опікун і не піклувальник;
- якщо особа не підлягає призову, але не входить до жодної з категорій, перелічених у Правилах.
Кілька типових ситуацій
Жінка-медик, яка перебуває на військовому обліку, може виїжджати без оформлення відстрочки.
Чоловік 22 років — також.
Призовник 24 років, який супроводжує матір з інвалідністю ІІ групи, — формально не потребує відстрочки.
Натомість військовозобов’язаний чоловік того ж віку в аналогічній ситуації формально може перетинати кордон, але без відстрочки залишається ризик мобілізації до моменту виїзду. Те саме стосується батьків дітей з інвалідністю старше 25 років.
А ось супровід неповнолітнього брата з інвалідністю без оформленої відстрочки — вже неможливий. Так само обов’язковою є відстрочка для батька трьох неповнолітніх дітей.
Важливе застереження
Наведені правила не стосуються військовослужбовців. Для них діє інший режим: перетин кордону можливий лише під час відпустки, за наявності належно оформлених документів і дозволу командира на її проведення за межами України.