https://pravo.ua/iurydychnyi-due-diligence-iak-instrument-zapobihannia-sudovym-sporam-pidkhid-kriz-pryzmu-praktyky-verkhovnoho-sudu/
В умовах підвищеної правової невизначеності, зумовленої воєнним станом, нестабільністю регуляторного середовища та суттєвим зростанням кількості судових спорів, питання управління юридичними ризиками набуває для бізнесу принципового значення. Судова практика останніх років переконливо свідчить: значна частина корпоративних та господарських спорів виникає не внаслідок умисних порушень, а через відсутність або поверхневість правової оцінки активів, корпоративної структури чи договірних відносин на етапі ухвалення управлінських рішень.
Саме в цьому контексті юридичний due diligence перестає бути формальною передінвестиційною процедурою та трансформується в ефективний інструмент превенції судових спорів.
Сутність та практичне значення юридичного due diligence
Юридичний due diligence (англ. due diligence — належна обачність) являє собою комплексну правову перевірку компанії, корпоративних прав, окремих активів або запланованого правочину, спрямовану на виявлення правових ризиків, здатних вплинути на дійсність угоди, реалізацію прав та обовʼязків сторін або стати підставою для судового спору в майбутньому.
На відміну від формального аналізу установчих чи реєстраційних документів, due diligencе передбачає системний підхід до оцінки правового статусу бізнесу. Така перевірка охоплює не лише нормативне регулювання, а й актуальні правові позиції Верховного Суду, тенденції судової практики та фактичні регуляторні обмеження. У практиці юридичних фірм due diligence є стандартною процедурою під час:
угод зі злиття та поглинання (M&A);
залучення інвесторів та фінансування;
реорганізації або реструктуризації бізнесу;
укладення значних господарських договорів;
придбання активів зі складною або проблемною правовою історією.
Зміст юридичної перевірки охоплює аналіз законності діяльності компанії, її корпоративної структури та договірних відносин. Зокрема, перевіряються ключові комерційні договори, кредитні зобовʼязання, права інтелектуальної власності, податкові аспекти, а також наявні судові та виконавчі провадження. За результатами формується оцінка вразливості компанії або контрагента до правових, корпоративних і регуляторних ризиків.
Судові ризики, які виявляє due diligence
Результати юридичного due diligence часто дають змогу спрогнозувати потенційні судові спори ще до моменту їх фактичного виникнення.
Корпоративні ризики
Найпоширенішими є порушення порядку прийняття рішень органами управління; відсутність належно оформлених протоколів загальних зборів, перевищення повноважень виконавчим органом, а також наявність неформалізованих корпоративних домовленостей між учасниками.
Верховний Суд у низці рішень звертає увагу, що недотримання внутрішньо корпоративних процедур може бути самостійною підставою для визнання правочинів недійсними. Зокрема, у спорах щодо значних правочинів або правочинів із заінтересованістю суди керуються необхідністю реального, а не формального волевиявлення учасників товариства.
Оспорюваність правочинів
Судова практика демонструє стабільну тенденцію до активного застосування інституту недійсності правочинів у разі недотримання вимог щодо форми, істотних умов або належного представництва.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що укладення договору особою без необхідного обсягу повноважень або з порушенням встановленого порядку погодження несе ризик визнання такого договору недійсним незалежно від фактичного виконання. Проведення due diligence дає змогу виявити подібні ризики заздалегідь та адаптувати структуру угоди або її договірні механізми.
Судові та виконавчі провадження
Наявність відкритих судових спорів, податкових донарахувань або виконавчих проваджень безпосередньо впливає на економічну доцільність інвестицій або укладення угоди.
Практика Верховного Суду свідчить, що приховування або ігнорування таких обставин може розцінюватися як недобросовісна поведінка сторони, з відповідними негативними процесуальними наслідками.
Саме тому аналіз державних реєстрів судових рішень та виконавчих проваджень є обов’язковим елементом юридичного due diligence.
Майнові та земельні ризики
Спори щодо права власності, користування земельними ділянками, порушення процедури державної реєстрації або невідповідність цільового призначення землі залишаються однією з найбільш поширених категорій справ у господарських судах.
Верховний Суд у своїй практиці послідовно підкреслює, що формальна наявність запису в Державному реєстрі речових прав не завжди гарантує безспірність права. Due diligence дає можливість виявити ризики, повʼязані з попередніми правочинами, помилками реєстрації або порушенням спеціальних земельних процедур ще до моменту набуття активу.
Податкові та регуляторні ризики
Агресивні моделі податкової оптимізації, взаємодія з ризиковими контрагентами або порушення спеціальних регуляторних вимог нерідко стають підставою не лише для податкових спорів, а й для притягнення посадових осіб до кримінальної відповідальності.
Судова практика свідчить, що посилання платника податків на формальну наявність первинних документів не завжди є достатнім аргументом за відсутності належної перевірки контрагентів. У цьому контексті due diligence є важливим елементом доказування добросовісності бізнесу. |
Due diligence крізь призму судової практики
У сучасній судовій практиці факт проведення або непроведення належної попередньої правової перевірки дедалі частіше оцінюється судами під час вирішення спорів. Поведінка сторін аналізується з позицій принципів добросовісності та розумності, зокрема у справах про визнання правочинів недійсними або відшкодування збитків.
Ігнорування очевидних юридичних ризиків під час укладення угоди може бути розцінене судом як прояв недобросовісної поведінки, що безпосередньо впливає на правову кваліфікацію дій сторін та кінцевий результат спору.
Особливості due diligence в умовах воєнного стану
Воєнний стан суттєво розширив перелік факторів, які підлягають правовій оцінці в межах due diligence. Зокрема, додаткової уваги потребують:
правовий статус майна, розташованого на тимчасово окупованих територіях;
ризики втрати або обмеження корпоративного контролю;
вплив санкційного законодавства на структуру власності та господарську діяльність;
кадрові ризики, повʼязані з мобілізацією керівного складу;
ускладнення виконання договірних зобовʼязань та судових рішень.
Нехтування зазначеними аспектами істотно підвищує ймовірність подальших судових спорів і фінансових втрат.
Висновки
Юридичний due diligence поступово перестає бути факультативною процедурою та стає обовʼязковим елементом відповідального управління бізнесом. У сучасних умовах він не лише виконує функцію ідентифікації ризиків, а й слугує ефективним інструментом запобігання судовим спорам.
З огляду на вартість, тривалість і непередбачуваність судових процесів due diligence дедалі частіше розглядається бізнесом як практична альтернатива судовому захисту — більш прогнозована та економічно обґрунтована.