Нещодавно Державна податкова служба України та Національна податкова адміністрація Польщі підписали меморандум про співпрацю. Документ передбачає посилення взаємодії у сфері обміну податковими даними, розвитку цифрових сервісів та наближення до єдиних стандартів податкового адміністрування, що діють у Європейському Союзі.
Формально — це чергова міжвідомча угода. Але якщо дивитися глибше, це один із найважливіших сигналів для бізнесу, який працює між Україною та ЄС, зокрема з Польщею.
Чому це не просто «технічна новина»
На перший погляд здається, що мова йде про внутрішні процеси податкових органів. Насправді ж меморандум означає якісно новий рівень прозорості трансграничної діяльності.
- Перше, обмін інформацією стане швидшим і глибшим. Доходи, контракти, рух коштів, пов’язані компанії, фактичні бенефіціари — усе це тепер значно легше зіставляється між податковими органами двох країн. Те, що раніше «губилося» між юрисдикціями, дедалі частіше буде сходитися в єдину картину.
- Друге, класичні схеми «тут ФОП — там компанія» втрачають анонімність. Розрив між українським і європейським податковим простором стрімко зменшується. Фактично ми бачимо рух у бік спільного податкового поля, де дані з різних країн більше не існують ізольовано.
- Третє, це крок до європейської моделі податкового контролю, де головна валюта — не усні пояснення і «довіра», як ми до цього звикли, а дані та алгоритми. Саме алгоритми стають ключовим інструментом аналізу ризиків, зіставлення доходів і ініціювання перевірок.
До яких наслідків це призведе
Якщо говорити відверто, для бізнесу, який працює у білому сегменті, це скоріше позитив. Менше хаосу, більше передбачуваності та чіткі правила гри.
А от для тих, хто роками вибудовував діяльність через різні юрисдикції без цілісного податкового планування, ризики зростатимуть. Це ризики донарахувань, податкових перевірок і, як наслідок, податкових спорів із ДПС України.
Головний висновок дуже простий: податкове планування без урахування міжнародного обміну даних — це вже минуле.
Окремо про ФОПів у Польщі та військовий збір
Окрема болюча тема — українські ФОПи, які фактично працюють у Польщі. У Польщі військовий збір не сплачується, тоді як в Україні він є обов’язковим платежем. Багато підприємців виходили з логіки: якщо доходи отримані та оподатковані за кордоном, то про військовий збір в Україні можна «не згадувати».
Але саме тут меморандум змінює правила гри. Якщо український ФОП працює в Польщі, отримує доходи та не сплачує військовий збір в Україні, тепер ДПС України матиме технічну можливість це побачити. І це вже не гіпотеза, а питання часу.
Не дивно, що сьогодні багато ФОПів у Польщі щиро не розуміють, що їм робити далі і які податки вони насправді зобов’язані сплачувати. Детальніше про сам механізм сплати військового збору ФОПами у 2026 році можна прочитати у профільних роз’ясненнях, але ключова проблема — індивідуальна податкова ситуація кожного бізнесу.
Що пропонує ASAP Lawyers
Універсальних відповідей тут не існує. Саме тому в ASAP Lawyers ми пропонуємо практичне рішення, а не загальні поради.
Адвокати проєкту забезпечують оперативне отримання індивідуального податкового роз’яснення для кожного ФОП — з урахуванням його реальної діяльності, країни отримання доходів і вже сплачених податків. Це дозволяє чітко визначити:
- які податки, сплачені в Польщі, не потрібно повторно сплачувати в Україні;
- які платежі, навпаки, залишаються обов’язковими;
- як мінімізувати ризики донарахувань і спорів із ДПС.
Мій практичний висновок простий: якщо ваш бізнес пов’язаний із Польщею або іншими країнами ЄС, перевірити поточну податкову модель зараз значно дешевше, ніж виправляти її вже в межах перевірки чи спору.
Меморандум між податковими — це не про майбутнє. Це про нову реальність, яка вже настала.