07:12. Київ. Четвер.
Олексій щойно прокинувся. Поставив чайник. Дружина ще спить. На кухні муркотить кіт. За годину потрібно відвезти доньку до літнього табору, а потім їхати до офісу.
Дзвінок у двері.
Ще один.
Потім гучний стукіт.
- Відчиніть! Поліція!
На порозі кілька людей у формі та цивільному одязі.
- У нас ухвала суду на проведення обшуку.
Серце починає битися швидше.
Що робити? Кому дзвонити? Що можна казати? Що не можна?
Олексій дістає телефон і набирає мій номер телефону.
Дзвінок. Кілька коротких запитань: Яка адреса? Хто саме прийшов? Вам показали документи? Обшук уже розпочався?
І перші інструкції: не перешкоджати слідчим діям; не підписувати документи, не ознайомившись із ними; не давати пояснень до прибуття адвоката; попросити дочекатися захисника.
07:17. Київ.
- Мені, як адвокату все зрозуміло. Виїжджаю.
07:43.
Адвокат уже на місці, і починається чітко відпрацьований процес: ознайомлення з ухвалою суду, комунікація зі слідчими, контроль проведення обшуку, фіксація всіх процесуальних дій. Контроль за тим, щоб не були порушені права клієнта. Те, що двадцять хвилин тому здавалося катастрофою, поступово переходить у робочий процес, де кожен знає свою роль. І ось обшук завершується. Клієнт залишається зі своїми документами, розумінням ситуації та планом подальших дій.
І головне - без відчуття, що він залишився сам на сам із проблемою.
Насправді завтра може змінитися все. Імена. Місто. Час. Обставини. Навіть адвокат, який приїде на допомогу.
Незмінними залишаються лише три речі:
- вправна комунікація;
- оперативне реагування;
- чітке вирішення задачі.
Саме так я працюю.