Ситуація, коли спадкоємець перебуває за кордоном, а в Україні відкривається спадщина, не є рідкістю. Багато українців з різних причин знаходяться поза межами країни, але мають майнові права на батьківщині. Як правильно оформити спадщину в такій ситуації, не маючи можливості особисто приїхати в Україну? Розглянемо цей процес детально, опираючись на чинне законодавство України, зокрема на Закон України «Про нотаріат» та Цивільний кодекс України
Перший крок: Подання заяви про прийняття спадщини (строк – 6 місяців з дня смерті спадкодавця)
Згідно зі статтею 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Як подати заяву, перебуваючи за кордоном?
Закон передбачає два основні способи для тих, хто перебуває за кордоном:
- Звернення до консульської установи України в країні перебування:
- Спадкоємцю необхідно звернутися до консульства України в країні свого перебування. Консульські установи України наділені правом вчиняти нотаріальні дії, зокрема, посвідчувати заяви про прийняття спадщини (стаття 38 Закону України «Про нотаріат»).
- Консул нотаріально засвідчить справжність підпису спадкоємця на заяві про прийняття спадщини.
- Оформлену та посвідчену консулом заяву необхідно надіслати поштовим зв’язком на адресу нотаріуса в Україні, який буде займатися оформленням спадкової справи.
- Перевага цього способу: Заява складається українською мовою і не потребує додаткового засвідчення (апостилювання чи легалізації) та перекладу.
- Звернення до місцевого нотаріуса:
- Якщо в країні перебування немає консульства України або з інших причин спадкоємець вирішує звернутися до місцевого нотаріуса, він може:
- Засвідчити справжність свого підпису на заяві про прийняття спадщини, складеній українською мовою. У цьому випадку підпис спадкоємця засвідчується іноземним нотаріусом.
- Оформити заяву про прийняття спадщини іноземною мовою.
- Важливо! Заява, оформлена або підпис на якій засвідчений іноземним нотаріусом, потребує легалізації для її використання на території України. Спосіб легалізації залежить від країни, де оформлено документ:
- Якщо країна є учасницею Гаазької конвенції 1961 року, необхідно проставити апостиль на заяві (Закон України «Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів»).
- Якщо країна не є учасницею Гаазької конвенції, потрібна консульська легалізація через консульську установу України в цій країні або Міністерство закордонних справ України.
- Крім легалізації, необхідно також здійснити нотаріально засвідчений переклад заяви на українську мову. Вірність перекладу може засвідчити український нотаріус або нотаріус в країні перебування (з подальшою легалізацією перекладу, якщо потрібно).
- Оформлену, легалізовану (за потреби) та перекладену заяву необхідно надіслати поштовим зв’язком нотаріусу в Україні.
Важливо знати:
- Подання заяви через представника за довіреністю на етапі прийняття спадщини не допускається (пункт 3.3 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 1 № 296/5). Заява має бути подана особисто спадкоємцем (або надіслана ним поштою зі засвідченим підписом).
- Днем подання заяви про прийняття спадщини, надісланої поштою, вважається день відправлення поштового листа, незалежно від дати його отримання нотаріусом (частина друга статті 1270 Цивільного кодексу України). Тому важливо зберегти поштову квитанцію про відправлення.
- Перед відправленням документів рекомендується зв'язатися з нотаріусом в Україні та повідомити про намір прийняти спадщину поштою, щоб уточнити його поштову адресу та переконатися, що він готовий вести спадкову справу.
Висновок
Оформлення спадщини, перебуваючи за кордоном, вимагає уважності до деталей та чіткого розуміння процедури. Ключовими моментами є своєчасне подання заяви про прийняття спадщини (особисто або поштою зі засвідченим підписом через консульство чи іноземного нотаріуса з подальшою легалізацією та перекладом), збір необхідних документів (який може здійснюватися через представника за довіреністю) та отримання свідоцтва про право на спадщину. Звернення до консульської установи України є найбільш оптимальним варіантом на першому етапі, оскільки спрощує процедуру подання заяви. На етапі збору документів та отримання свідоцтва представництво за довіреністю значно полегшує процес для спадкоємця, який перебуває за кордоном.