🔥 Legal professionals platform

Valentyn Slobodianiuk

photo

Valentyn Slobodianiuk

- Representation of individuals and legal entities in criminal proceedings; representation of clients during investigative proceedings

Як повернути вилучене під час обшуку майно: строки, заяви та оскарження бездіяльності слідчого

Вилучення майна під час кримінального провадження нерідко створює для його власника проблеми, які виходять далеко за межі самого розслідування. Підприємство може втратити можливість своєчасно виконувати договори, працівник — користуватися необхідним обладнанням, а фізична особа — отримувати доступ до документів та інформації, потрібних для повсякденного життя. Водночас правоохоронні органи не мають необмеженого права утримувати вилучені речі. Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює різні правила залежно від обставин вилучення, процесуального статусу майна та наявності судового рішення про його арешт. Тому ефективне повернення майна починається не з багаторазових звернень до слідчого, а з юридичної оцінки документів, оформлених під час обшуку.

Як повернути вилучене під час обшуку майно: строки, заяви та оскарження бездіяльності слідчого
Як повернути вилучене під час обшуку майно: строки, заяви та оскарження бездіяльності слідчого

Як повернути вилучене під час обшуку майно: строки, заяви та оскарження бездіяльності слідчого

Обшук може завершитися за кілька годин, а повернення вилученого майна затягнутися на місяці. Особливо відчутними наслідки стають для підприємців, коли разом із технікою слідчі забирають доступ до бухгалтерії, робочих документів, клієнтських баз та фінансових сервісів. Однак кримінальне процесуальне законодавство встановлює конкретні вимоги до вилучення й утримання майна, а також передбачає механізми його повернення. Адвокати ASAP Lawyers пояснюють, як ними скористатися та що змінило рішення Конституційного Суду у 2026 році.

Вилучення майна під час кримінального провадження нерідко створює для його власника проблеми, які виходять далеко за межі самого розслідування. Підприємство може втратити можливість своєчасно виконувати договори, працівник — користуватися необхідним обладнанням, а фізична особа — отримувати доступ до документів та інформації, потрібних для повсякденного життя. Водночас правоохоронні органи не мають необмеженого права утримувати вилучені речі. Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює різні правила залежно від обставин вилучення, процесуального статусу майна та наявності судового рішення про його арешт. Тому ефективне повернення майна починається не з багаторазових звернень до слідчого, а з юридичної оцінки документів, оформлених під час обшуку.

Чому статус вилученого майна визначає порядок його повернення

Насамперед потрібно з'ясувати, чи отримало майно статус тимчасово вилученого та чи було на нього накладено арешт.

Це принципово різні процесуальні ситуації.

Частина сьома статті 236 КПК України передбачає, що речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого суд прямо дозволив відшукання під час обшуку, і не є предметами, вилученими законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном. Наприклад, слідчий суддя дозволив відшукати договори з конкретним контрагентом, але правоохоронці додатково вилучили комп'ютер, який використовують для ведення бухгалтерії підприємства. За таких обставин необхідно перевірити, на якій підставі вилучили пристрій і чи дотримано процедури його подальшого утримання.

Інша ситуація — коли відповідну річ прямо зазначено в ухвалі про дозвіл на обшук. Тоді автоматично застосовувати до неї правила повернення тимчасово вилученого майна неправильно. Потрібно оцінювати зміст судового дозволу, підстави вилучення, значення речі для розслідування та інші процесуальні рішення.

Окремий правовий режим виникає після накладення арешту. Арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовують за передбачених законом підстав. Якщо він існує, повернення речі зазвичай потребує вирішення питання про скасування відповідного обмеження.

Для початкової перевірки адвокату необхідні ухвала про дозвіл на обшук, протокол обшуку з описом вилучених речей, а також інформація про подальші рішення щодо майна.

Особливу увагу слід приділити протоколу. У ньому мають бути зафіксовані предмети, які фактично забрали, та відомості, що дозволяють їх ідентифікувати.

Для комп'ютерної техніки це можуть бути модель, серійний номер та інші індивідуальні ознаки. Для документів — найменування, дата, кількість аркушів або інші характеристики. Неналежний опис вилученого майна створює додаткові труднощі під час його повернення, особливо якщо правоохоронці вилучили декілька схожих пристроїв або значний обсяг документації.

Власник також має право висловлювати зауваження щодо проведення обшуку та вилучення речей. Важливо наполягати на внесенні таких зауважень до протоколу та отримати його примірник із відповідним описом.

Чи законно вилучати комп'ютери та мобільні телефони

Особливі правила діють щодо електронних пристроїв.

Частина друга статті 168 КПК України обмежує можливість тимчасового вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем та їхніх частин, а також мобільних терміналів зв'язку.

Закон передбачає винятки, зокрема коли сам пристрій разом із інформацією на ньому необхідний для експертного дослідження, є результатом, засобом або знаряддям кримінального правопорушення. Окремі винятки стосуються обмеженого доступу до інформації або необхідності подолання системи логічного захисту.

Якщо ж пристрій вилучають для дослідження його фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, він повинен бути безпосередньо зазначений в ухвалі суду.

На практиці важливо розмежовувати потребу правоохоронців отримати певну інформацію та необхідність тривалого зберігання її матеріального носія.

Наприклад, якщо слідство цікавлять конкретні електронні документи, варто з'ясувати, чи можливо отримати їх шляхом копіювання без вилучення комп'ютера або чи зберігається потреба утримувати пристрій після отримання необхідних даних.

КПК України передбачає можливість копіювання інформації із залученням спеціаліста. Крім того, на вимогу володільця під час тимчасового вилучення комп'ютерної системи або її частини йому мають залишити копії інформації за наявності технічної можливості та з дотриманням установлених законом обмежень.

Для підприємств це може мати вирішальне значення. Адже навіть тимчасове припинення доступу до облікових програм, договорів або робочих баз здатне порушити поточну діяльність.

Однак сама необхідність пристрою для роботи не гарантує його повернення. Потрібно обґрунтувати, чому подальше утримання техніки не є необхідним для розслідування або не відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства.

Коли слідство зобов'язане повернути майно

Одним із найважливіших питань є дотримання строків звернення до суду з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна.

Відповідно до частини п'ятої статті 171 КПК України, якщо майно тимчасово вилучили під час обшуку чи огляду на підставі ухвали слідчого судді, клопотання про його арешт повинно бути подане протягом 48 годин після вилучення.

Якщо цього не зроблено, закон передбачає негайне повернення майна особі, у якої його вилучили.

Для інших випадків тимчасового вилучення загальне правило встановлює строк подання клопотання не пізніше наступного робочого дня.

Проте поширена думка, що будь-який телефон або ноутбук обов'язково повинні повернути через 48 годин після обшуку, є помилковою.

Зазначений строк стосується відповідної процедури арешту саме тимчасово вилученого майна. Тому спочатку необхідно встановити його процесуальний статус та обставини вилучення.

Навіть якщо клопотання про арешт подано своєчасно, це не означає, що правоохоронці автоматично отримують право утримувати річ до завершення кримінального провадження.

Стаття 169 КПК України передбачає декілька підстав для повернення тимчасово вилученого майна. Серед них — рішення прокурора про безпідставність вилучення, відмова суду в арешті, порушення встановлених законом процесуальних строків та скасування арешту.

Крім того, стаття 100 КПК України закріплює загальне правило про якнайшвидше повернення речових доказів їхньому володільцю, крім передбачених законом випадків.

Отже, навіть якщо річ має доказове значення, необхідно оцінювати, чи залишається обґрунтованою потреба в її подальшому утриманні та чи існує для цього належна правова підстава.

Як домогтися повернення майна: практичний алгоритм

Коли встановлено, що майно утримують без достатніх процесуальних підстав, необхідно переходити до документального захисту прав власника.

Перший крок — визначити правову підставу вимоги.

Адвокат аналізує ухвалу про обшук, протокол вилучення, наявність клопотання про арешт та відповідних судових рішень.

Якщо річ має статус тимчасово вилученого майна, але слідство не звернулося по її арешт у встановлений строк, основним аргументом стає порушення частини п'ятої статті 171 КПК України.

Коли суд відмовив у накладенні арешту, підставою для повернення є відповідне судове рішення.

Якщо ж на майно накладено арешт, потрібно застосовувати передбачений статтею 174 КПК України механізм його скасування.

Другий крок — подати обґрунтоване письмове звернення.

До слідчого або прокурора доцільно звернутися з вимогою повернути конкретне майно, зазначивши обставини обшуку, індивідуальні ознаки речей, підстави їх належності заявнику та юридичні аргументи.

Важливо не обмежуватися загальним проханням повернути ноутбук, оскільки він потрібен для роботи.

Значно переконливішою буде позиція, яка одночасно містить посилання на порушення процесуальних вимог, документи про право власності та пояснення наслідків подальшого утримання майна.

Наприклад, якщо вилучено обладнання підприємства, можна додати інвентарну картку, документи про придбання, акт передання працівнику та підтвердження того, які господарські процеси залежать від використання пристрою.

Звернення необхідно подавати способом, який дозволяє підтвердити дату його отримання.

Третій крок — оскаржити бездіяльність правоохоронців.

Якщо майно підлягає поверненню відповідно до статті 169 КПК України, але слідчий або прокурор не виконує цього обов'язку, пункт 1 частини першої статті 303 КПК України дозволяє звернутися зі скаргою до слідчого судді.

У такій скарзі важливо довести не просто факт тривалого утримання речей, а наявність передбаченого законом обов'язку їх повернути.

До суду необхідно подати матеріали, які підтверджують процесуальний статус майна, обставини вилучення, наявні рішення та попередні звернення до органу досудового розслідування.

При цьому потрібно враховувати строки судового оскарження. Стаття 304 КПК України встановлює загальний десятиденний строк, однак визначення початку його перебігу залежить від характеру оскаржуваного рішення або бездіяльності.

Четвертий крок — добиватися скасування арешту, якщо його вже накладено.

Стаття 174 КПК України дозволяє порушувати питання про повне або часткове скасування арешту, якщо його накладено необґрунтовано або відпала потреба в подальшому застосуванні.

Наприклад, якщо слідство вже отримало необхідні електронні дані та провело відповідні процесуальні дії, це може бути аргументом для перегляду необхідності подальшого утримання самого пристрою.

Однак обставини потрібно підтверджувати належними доказами. Сам по собі факт тривалого користування технікою або її значна вартість не є безумовною підставою для скасування арешту.

Важливо пам'ятати, що захищати права може й особа, яка не має статусу підозрюваного. Зокрема, власник техніки, вилученої під час обшуку в працівника чи іншого користувача, має передбачені законом процесуальні можливості звернення щодо свого майна.

Рішення Конституційного Суду 2026 року: нові гарантії оскарження

Важливе значення для захисту майнових прав має рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 21 липня 2026 року № 8-р(ІІ)/2026.

Його ухвалено за конституційною скаргою Сергія Гудиренка щодо положень Кримінального процесуального кодексу, які обмежували можливості апеляційного оскарження окремих ухвал слідчих суддів.

Проблема полягала в тому, що особа, якій не повертали тимчасово вилучене майно, могла звернутися зі скаргою до слідчого судді. Однак у разі відмови в її задоволенні законодавство не передбачало належного механізму апеляційного перегляду такого рішення під час досудового розслідування.

Фактично власник майна міг тривалий час залишатися без ефективної можливості домогтися повторної судової перевірки законності втручання в його майнові права.

Конституційний Суд визнав неконституційними положення частини третьої статті 307 та частин першої і другої статті 309 КПК України в тій частині, в якій вони не визначали права на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді про відмову в задоволенні скарги на неповернення тимчасово вилученого майна відповідно до статті 169 КПК України.

Визнані неконституційними приписи втратили чинність у відповідному аспекті з дня ухвалення рішення — 21 липня 2026 року.

Практичне значення цієї позиції полягає в посиленні гарантій судового захисту власників майна. Відмова слідчого судді у задоволенні скарги на неповернення тимчасово вилучених речей не повинна автоматично розглядатися як остаточне вичерпання можливостей захисту на стадії досудового розслідування.

Водночас при підготовці апеляційної скарги необхідно враховувати конкретний предмет оскарження, зміст рішення Конституційного Суду та актуальне процесуальне регулювання. Цей висновок не означає, що будь-яка ухвала щодо вилученого майна автоматично підлягає апеляційному перегляду.

Для адвокатської практики рішення є важливим додатковим правовим аргументом у спорах, коли майно тривалий час залишається у правоохоронців без належної правової підстави.

Як мінімізувати наслідки вилучення майна для бізнесу

Для підприємства повернення вилученої техніки є не лише питанням захисту права власності. Воно безпосередньо впливає на безперервність господарської діяльності.

Вилучення комп'ютера з бухгалтерською базою, сервера з робочими документами або оригіналів договорів може створити труднощі з виконанням зобов'язань перед контрагентами, поданням звітності та організацією поточних процесів.

Тому поряд із вимогою повернення майна доцільно розглядати можливість отримання копій інформації, повернення окремих документів після проведення необхідних слідчих дій або часткового скасування арешту.

Якщо вилучені речі належать не особі, у якої проводили обшук, а роботодавцю чи іншому власнику, потрібно належно підтвердити право на них та обґрунтувати порушення інтересів саме цієї особи.

Після ухвалення рішення про повернення майна важливо забезпечити його фактичне виконання. Отримуючи техніку або документи, варто перевірити їхню комплектність, стан та відповідність опису, складеному під час вилучення.

Головний принцип захисту полягає в тому, що кожне подальше обмеження права власності повинно мати належну правову підставу. Сам факт проведення обшуку або потреби розслідування не звільняє правоохоронні органи від обов'язку дотримуватися встановлених процедур.

Адвокати ASAP Lawyers допомагають визначити процесуальний статус вилученого майна, підготувати обґрунтовані звернення про його повернення, оскаржити бездіяльність правоохоронців та домогтися судового перегляду обмежень права власності.

Своєчасне залучення адвоката дозволяє обрати належний спосіб захисту, правильно використати процесуальні строки та зменшити негативні наслідки обшуку для людини або бізнесу.

Newsletter subscription to specialist

Subscribe to our newsletter to receive the latest news about this specialist’s services, publications, and updates Valentyn Slobodianiuk